Весело і цікаво відсвяткували вихованці пришкільного  табору НВК № 4 День батька!!!

У пришкільному таборі «Простоквашино» було проведено  інформаційно-просвітницькі та виховні заходи з питань формування правової культури, виховання громадянської свідомості та поваги до Основного Закону України. Діти здійснили віртуальну екскурсію-презентацію «Сторінками Конституції України».

З вихованцями пришкільного закладу відпочинку НВК№4 було проведено бесіду до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Разом з учителем історії діти переглянули й обговорили інформаційні матеріали про Другу світову війну та вшанували пам'ять загиблих у воєнне лихоліття.

15 лютого минає 30 років із дня виведення радянських військ з Афганістану. Афганська війна залишила невиліковну рану в душах та серцях тих, хто пройшов вогненними гірськими стежками, хто втратив друзів, синів чи батьків. Сьогодні зі школярами було проведено виховні години «Ціна чужої війни: до 30-річчя з дня виведення радянських військ з Афганістану». Учні розглянули причини вводу радянських військ на територію Афганістану, хід військових дій, з'ясували вплив бойових дій на подальші долі їх учасників. Захід розкрив дітям той жах, який довелося пройти людям, та сприяв вихованню почуття гордості за українських воїнів, шанобливого ставлення до ветеранів бойових дій на території інших держав, сучасних захисників України. 

Щороку 15 лютого Україна згадує про найтрагічнішу війну другої половини ХХ століття – війну в Афганістані. Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю полеглих, ушановуємо тих, кому довелося воювати в чужій країні. За традицією, у цей лютневий день дев'ятикласники нашого НВК поклали квіти до могил воїнів-афганців рідного селища.

Вітаємо з перемогою в обласному етапі еколого-краєзнавчого руху учнівської та студентської молоді "Донбас заповідний" у напрямі "Дослідницький" учасників екологічного загону НВК №4 - Годун Ксенію, Губакіна Максима, Коваленко Марію та керівників роботи Годун Ірину Григорівну, Квітко Людмилу Валентинівну! 🕵️‍♀️🥇У конкурсі проектів "Природні об'єкти, що потребують охорони" восьмикласники посіли ІІІ місце! 🏆👏Дякуємо ГО "Україна можливостей" за реалізацію партнерського проекту "Сурове без сміття", складової частини роботи.🤝

Учасників Програми «Healthy Schools: заради здорових і радісних школярів» нещодавно чекав сюрприз: було оголошено конкурс «Запроси спортсмена у школу»! Нам дуже сподобалась ідея заходу, адже це не тільки популяризація здорового способу життя, спорту, а й можливість виграти спортивний інвентар! 
Тож 28 листопада 2018 року в НВК №4 були запрошені спортсмени - видатні люди Дружківки! Приємною несподіванкою для вихованців була зустріч із колишнім майором міліції, багатократним чемпіоном Донецької області, чемпіоном України зі стрільби з вогнепальної зброї, а нині соціальним педагогом нашої школи – Шляковою Наталею Юріївною. 👮‍♀️Жінка працює в НВК недавно, тому нагода розповісти про свої спортивні успіхи випала вперше.🏅🏆🥇 Учитель біології🌿 за освітою, свідомо обрала життєвий шлях: турбуватися про тих, хто цього потребує найбільше. Працювала в інспекції у справах неповнолітніх Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області. Уважно слухаючи Наталю Юріївну, діти із захопленням розглядали нагороди, фото, газетні публікації. Педагог-чемпіон дала дієві поради учням, як розвивати силу волі та загартовувати характер.
Справжнім відкриттям для школярів стало знайомство зі Страшненком Володимиром Миколайовичем, майстром спорту міжнародного класу з карате та тхеквондо, заслуженим тренером України, Президентом Федерації тхеквондо, членом президії «Тхеквондо України», почесним громадянином міста Дружківки, директором міської ДЮСШ. 🤵Володимир Миколайович поділився спогадами про своє дитинство, з якого почався шлях до спортивних вершин, розповів про наполегливі тренування та здобуті перемоги. З особливою гордістю і теплотою згадував тренер своїх вихованців, які увійшли в збірну країни: Гарбаря Андрія та Шелеста Михайла. Із розповіді спортсмена діти дізналися багато нового про олімпійський вид спорту тхеквондо. 🥋🤼‍♀️Важливо, що це бойове мистецтво за допомогою тренування тіла й душі прищеплює людині фізичні бойові навички, ставить за мету поліпшити душевне здоров'я та якість життя.
Перейшовши до спортивного залу, усі присутні побачили мистецтво тхеквондо в дії. Його майстерно представили юні вихованці Страшненка В.М.. Затамувавши подих, і діти, і дорослі дивилися виступи учнів спортивної школи. Вражала розвинута ударна техніка ніг, кваліфіковане виконання блоків та стрибків, витримка та самовладання. Спілкування з майстром спорту та майбутніми чемпіонами запалило в наших вихованцях бажання розвиватися та активно займатися спортом. З’явилися охочі записатися в секцію тхеквондо!🤼‍♂️🥋
Учні нашого НВК мали можливість продемонструвати спортсменам свої здібності й уміння під час спортивної естафети. Цікаві й непрості завдання вимагали не тільки швидкості, спритності, але й кмітливості. Проте всі команди гідно подолали труднощі! Найбільш приємно було учасникам шкільних змагань почути слова привітання від Володимира Миколайовича, заслуженого тренера України.😎
Конкурс «Запроси спортсмена у школу» перетворив звичайний шкільний день на незабутнє свято спорту! А головне - це пробуджене в дітях прагнення здорового способу життя й усвідомлення, що бути здоровим - модно!🤩
Дякуємо заслуженому тренеру України Страшненку Володимиру Миколайовичу та чемпіону України зі стрільби з вогнепальної зброї Шляковій Наталі Юріївні за співпрацю! 

Сьогодні, 27 листопада 2018 року, в Україні вперше відзначається День добрих справ! Наш НВК охоче підтримує всесвітню благодійну ініціативу. До активностей Щедрого вівторка залучилися учні, педагоги та працівники школи. Протягом дня було зібрано одяг та взуття для тих, хто потребує допомоги. Саме сьогодні, коли увага всього світу сконцентрована на добрих справах, по-справжньому розумієш слова: «Якщо кожен буде робити добро в межах своїх можливостей, можливості добра стануть безмежними!»

Вітаємо рій «Чайка» НВК №4 за зайняте           ІІІ місце в міській   грі-змаганні «Козацькому роду не буде переводу»! Бажаємо творчої наснаги, козацького гарту та подальших успіхів!!!

100-річчя від дня народження В.О.Сухомлинського

      Цікаво і змістовно проведено Тиждень пам’яті В.О.Сухомлинського «Серце віддаю дітям» у філії ЗШ І – ІІІ ст.№17 – НВК №4. Тиждень розпочався урочистою лінійкою «Усе починається з добра».

      На початку тижня були проведені виховні години для учнів 1- 9 класів:

ü  «Скажи людинi «Доброго дня»;

ü  «Людина народжується, щоб залишити по собі слід вічний»;

ü  «Людською добротою можна виховати справжню людину»;

ü  «Поспішай творити добро»;

ü  «Добро і милосердя».

      Шкільний бібліотекар організувала виставку науково-методичної літератури, творів В.Сухомлинського «Педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського».

     Для учнів 1 - 4-х класів цікаво проведено бібліотечний урок на тему: «Читаємо казки В.Сухомлинського».      

     Організовано уроки мислення серед природи за творами «Хай сонцю і квітам всміхаються діти» для учнів 5 – 7-х класів, а для учнів 8 – 9 –х класів проведено круглий стіл «В.Сухомлинський – майстер унікального експерименту». Школярі 1-4 –х класів взяли активну участь у конкурсі малюнків «Твори В.Сухомлинського очима дітей».

       У закладі було проведено театралізований захід «Інсценуємо казки В. Сухомлинського», під час якого діти усвідомили: доброта — найкраща риса характеру людини.  Виступ учнів–акторів викликав захоплення красою доброго вчинку, бажання творити добро й  цінувати його.

        З учителями філії планується організувати  педагогічні читання «В.О.Сухомлинський та школа ХХІ століття». На сайті школи створено інформаційну сторінку «До 100-річчя від дня народження В.О.Сухомлинського».

Олімпійський тиждень

Хто з вас, юні друзі, цікавиться історією фізичної культури та спорту, той,напевне, знає,що про досконалість свого фізичного стану люди почали дбати ще на межі палеоліту і неоліту. Однак лише за часів Стародавньої Греції, де наука, освіта,  культура,мистецтво та філософія набули найвищого розквіту, фізичне виховання було проголошене основою життя і доведене до рівня культу.

    Саме звідти пішли такі слова, як олімпіада, стадіон, атлет, гімнастика тощо.  Найбільшою образою для себе житель Еллади вважав, якщо зараховували до тих, хто не вміє писати або плавати. Філософ Платон називав кульгавою кожну людину, в якій тіло і розум не були однаково розвинуті. У V столітті до нової ери, коли Олімпіські ігри стали традиційними, спартанський цар Архідан був покараний радою старійшин за шлюб з жінкою малого зросту.

    В  Афінах навчання велося одночасно в трьох школах:граматичній, музичній і гімнастичній. В останню, так названу палестру, учень вступав в шестирічному віці. Тут він перебував більшу частину дня – займався фізичними вправами і брав участь у змаганнях. Причому, фізичне навантаження збільшувалось з кожним роком, враховуючи змужніння юнака.

    Грецькі діти ледь не з молоком матері всотували в себе дух суперництва та боротьби. Вже змалку вони знали секрети бою «півників», коли, підстрибуючи на одній нозі, треба було збити суперника змусивши його втратити при цьому рівновагу.

    Гімназії (від слова «гюмнос»-голий, непокритий) приймали юнаків віком 14-16 років. У цих навчальних закладах юні елліни прилучалися до боротьби, бігу, метань списів і дисків, ігор з м’ячем, вивчення основ військової справи.

    Любов греків до змагань, що прищеплювалась з ранніх дитячих років, залишалась на все життя. Змагались не лише атлети на аренах, але й музики, співаки, художники, актори, промовці. Рідко який тиждень минав без проведення поєдинків.

     Як переказують легенди, ці змагання греки запозичили від самих богів, життя яких було сповнене війнами, суперечками, подвигами.

Інформація

про проведення Єдиного уроку англійської мови

       23 квітня 2018 року в НВК №4 в 9 класі було проведено Єдиний урок англійської мови з теми «Весь світ – театр. Вільям Шекспір - великий поет Великобританії». Для проведення уроку Остапенко Ольга Вікторівна  використала роздатковий матеріал, мультимедійний пристрій, ілюстрації до трагедії «Ромео і Джульєтта».

      Під час уроку учні ознайомилися з новими лексичними
одиницями, розвивали навички аудіювання, вдосконалювали навички читання,
практикувалися в монологічному і діалогічному мовленні.

      Перегляд епізодів фільму “Romeo and Juliet”, декламування уривків з трагедії Шекспіра стимулювали інтерес до читання класичної літератури. На уроці були використані різноманітні види діяльності: бесіда, яка спрямовувала учнів на проведення аналізу, порівняння, ситуативні вправи. Учні проявили знання біографії та творчості Вільяма Шекспіра під час усного опитування.

     Діти творчо підійшли до читання сонетів та інсценування уривків з трагедії “Romeo and Juliet”. Дев’ятикласники продемонстрували достатній рівень знань з предмета.   Під час заняття вони проявляли високий інтерес і активність, практикували застосування нових слів. Урок пройшов у легкій, доброзичливій атмосфері та сприяв розвитку творчих здібностей учнів.

Інформація

щодо заходів з відзначення 100-річчя подій

Української революції 1917 – 1921 років

Фаторепортаж з тижня морально - правових знань

* Колажі учнів 1-2 класів "Права дитини"

* Фотогалерея "Наші права в нашій школі" ( 3-4класи)

* Історія українських символів (5 клас)

* Круглий стіл за участю капітана відділу ювенальної превенції Пирожка О. та спеціаліста ЦСССДМ Дружківського міськвиконкому Брагіної В.М.

* "Ми запитуємо - вони відповідають. Правове становище особи в Україні." "Діти: злочин і кара".

*Години спілкування з учнями

Вітаємо переможців міського етапу конкурсу виразного читання «Майстер слова» - Лукашину Карину, 5 кл.,   (ІІ місце), Коваленко Марію, 7 кл. (ІІ місце). Бажаємо творчої наснаги та подальших досягнень!

ДО 80-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ В’ЯЧЕСЛАВА ЧОРНОВОЛА

Перегляд художньо-документального фільму «Той, що пробудив Кам’яну державу»

1937, 24 грудня – у селі Єрки на Черкащині народився В’ячеслав Максимович Чорновіл, державний, громадський, політичний діяч, журналіст, народний депутат України I - III скликань, один із лідерів українського правозахисного руху, багаторічний лідер Народного Руху України, Герой України.

Походив із родини сільських учителів. Закінчив школу із золотою медаллю. Навчався на факультеті журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.

У 1964-1965 рр. склав кандидатський мінімум, пройшов за конкурсом до аспірантури Київського пед. інституту, готувався до захисту дисертації: “Борис Грінченко як журналіст, публіцист і громадський діяч”.  

8 серпня 1965-го виголосив гостру антикомуністичну промову на відкритті пам’ятника Тарасу Шевченкові в селі Шешори на Гуцульщині. А вже за місяць разом з Іваном Дзюбою та Василем Стусом виступив проти арештів української інтелігенції на прем’єрі фільму Сергія Параджанова “Тіні забутих предків” у київському кінотеатрі “Україна”.

В'ячеславу Чорноволу за “політичне хуліганство” влада оголосила сувору комсомольську догану. Тоді ж його не зарахували до аспірантури, куди він пройшов за конкурсом.

Його перша кримінальна справа на початку 1966-го пов’язана з відмовою давати свідчення на закритому судовому процесі  над Б. Горинем, М. Горинем, М. Зваричевською та М. Осадчим. Суд виніс окрему ухвалу про притягнення В’ячеслава Чорновола до відповідальності за відмову свідчити. 8 липня 1966-го його засудили на три місяці виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням 20% заробітку на користь держави.

Тоді ж підготував документальне дослідження “Правосуддя чи рецидиви терору?” – один із найсміливіших зразків тогочасної політичної публіцистики.

А укладання авторського збірника “Лихо з розуму” (Портрети двадцяти “злочинців”), який вийшов друком у Парижі, стало причиною другої судової справи. 15 листопада 1967-го В’ячеслава Чорновола за “виготовлення і розповсюдження документів, що містять наклепницькі вигадки на радянський державний і суспільний лад”, засудили до 3 років позбавлення волі.

У 1970-му створив підпільний журнал “Український вісник”. Впродовж двох років видав 6 випусків з інформацією про політичні репресії в Україні та хронікою українського національного спротиву.

Знову В’ячеслава Чорновола арештували на початку 1972-го за аналогічними звинуваченнями. 12 квітня 1973-го судова колегія Львівського обласного суду винесла вирок: 6 років позбавлення волі у виправно-трудовій колонії суворого режиму з засланням на 3 роки”. Покарання відбував у таборах Якутії. У таборах вів боротьбу за статус політичного в'язня. Після виходу на заслання написав книгу “Тільки один рік”, передав її за кордон, але подальша її доля невідома.  

Під час перебування на засланні в Якутії, в травні 1979-го став членом Української Гельсінської групи. Напередодні Олімпійських ігор 1980-го, влада, зачищаючи громадський простір, сфабрикувала звинувачення проти В’ячеслава Чорновола в замаху на згвалтування. Він був засуджений на 5 років позбавлення волі. На знак протесту Чорновіл витримав 120-денне голодування.  

У 1983-му був достроково звільнений без права виїзду в Україну. Повернутися на Батьківщину Чорновіл зміг лише за два роки у 1985-му.

“Чи не хотілося мені, щоб чоловік облишив боротьбу? – згадувала Атена Пашко. – Була, звичайно, мрія, щоб ми жили спокійно, щоб все було добре, але щоб він заради цього міняв свій спосіб життя – ні, ніколи. Від обшуків, арештів тільки зростало обурення на ту систему і бажання її змінити. Він був заарештований у 1972 році, а повернувся у 1985-му. Нас розлучили на 13 років. Коли він був ув’язнений, нам не дозволяли побачення, бо ми тоді ще не були розписані. Не встигли одружитися офіційно, і вони цим користувалися. 5 років я їздила до нього «під ворота» і на короткі побачення. Це була мука страшна… Йому дозволяли писати 2 листи на місяць. Але оскільки він писав ще до батьків, я одержувала тільки одного листа на місяць…”.

З 1990 року Чорновіл став народним депутатом, був активним членом Народного Руху України та його головою з 1992-го. Тричі обирався депутатом Верховної Ради України (1990, 1994, 1998). Чорновіл всіляко намагався створити умови для самоствердження, самореалізації національного організму, набуття економічної могутності, культурного розвитку, втілення в життя соборницької ідеї, надання Україні суб'єкта міжнародного співтовариства.

За книгу “Лихо з розуму” став Лауреатом Міжнародної журналістської премії ім. Ніколаса Томаліна (1975) та Лауреатом Шевченківської премії (1996).

25 березня 1999-го Чорновіл загинув в автомобільній катастрофі під Борисполем за нез’ясованих обставин.

У 2000 р. йому посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави за визначний особистий внесок у національне відродження України, послідовне відстоювання ідеї побудови незалежної Української держави, активну громадську і політичну діяльність.

11 фактів про В’ячеслава Чорновола

1.       Боровся за Україну. Під час випускного вечора в університеті пішов на Володимирську гірку і дав клятву, що все життя буде боротися за Україну.

2.       Працював різноробом. У 1963-1964 роках брав участь у будівництві Київської ГЕС. Після першого ув’язнення, працював спостерігачем метеостанції, землекопом археологічної експедиції, вагарем на станції Скнилів тощо. Після останнього – кочегаром у Львові.

3.       Був тричі одружений. У 1960-му уклав шлюб з Іриною Бруневець, від якої має сина Андрія. Відносини припинились наприкінці 1962-го. З червня 1963-го зав’язав стосунки з Оленою Антонів, від якої має сина Тараса. Остання дружина – Атена Пашко.

4.       Витримав 83 допити. У 1966-му В’ячеслав Чорновіл відмовився свідчити у справі проти своїх друзів – братів Горинів, Мирослави Зваричевської і Михайла Осадчого. Навіть попри те, що на той час вони визнали провину і потреби уникати свідчень вже не було. За що був притягнутий до суду і отримав свій перший вирок. У 1972-му витримав 83 допити, але й надалі ніколи не свідчив проти друзів.

5.       Прокурор, який судив Чорновола має звання «Почесний працівник прокуратури України». Другу (1967р.) і третю (1972р.) кримінальні справи проти В’ячеслава Чорновола порушив прокурор Львівської області Борис Антоненко (1912-2010рр.). Свою посаду прокурор обіймав протягом 20 років. Антоненко написав низку книжок про своє прокурорське минуле, боротьбу зі злочинністю і «українськими буржуазними націоналістами». У 2003-му прокурору призначена пенсія згідно із Законом України «За заслуги перед Україною». В червні 2006-му Антоненку оголосив подяку Генеральний прокурор України Олександр Медведько. А в 2007-му йому присвоєно звання «Почесний працівник прокуратури України».

6.       Не відмовляв всім, хто до нього звертався з питаннями української справи. «Працював він самовіддано і справді багато, – згадувала дружина Атена Пашко. – Вставав, бувало, о 5 годині ранку, писав, потім – на роботу, лягав пізно. Знаєте, є люди, котрі можуть вам відмовити, сказавши, що не мають вільного часу чи знайти якісь інші відмовки. До таких В’ячеслав Максимович не належав, позаяк не вмів кривити душею. Він завжди давав пораду, настанову людям, які до нього звертались і, особливо, якщо це стосувалося української справи».

7.       Від КГБ отримав прізвисько «Нєугомонний». Із спогадів вірменського дисидента та політв’язня Паруйра Айрякіна: «Він був наче напханий енергією, він навіть у зоні бігав, займався спортом. Багато читав, писав, покладену норму – ми шили рукавиці – виконував не за вісім годин, а за три години – решту часу він був зайнятий сам собою».

8.       Непохитно вірив у відновлення незалежності України. Переказують, як один із слідчих спересердя запитав В’ячеслава Чорновола: «Ну добре, от уявімо, є ваша незалежна Україна. І ким ви там себе бачите?». І почув у відповідь: «Як ким? Редактором опозиційної газети».

9.       Чорновіл був кандидатом в президенти України. На президентських виборах 1 грудня 1991-го за В’ячеслава Чорновола віддали голоси 7.420.727 українців (23,27%). Він зайняв друге місце слідом за Леонідом Кравчуком.

10.   Зрікся присяги на вірність московському цареві. Після обрання Гетьманом українського козацтва, на Великій раді 21 червня 1992-го в Переяславі-Хмельницькому проголосив зречення присяги на вірність московському цареві, даної на Переяславській раді в  1654-му.

11.   На прощання з В’ячеславом Чорноволом в Києві прийшло близько 200 тис. людей. Він загинув в автокатастрофі на шосе під Борисполем за нез’ясованих обставин. Багато хто вважає це політичним убивством напередодні майбутніх президентських виборів. Колишній заступник генерального прокурора Микола Голомша припускав, що Чорновола після аварії добили кількома ударами кастета. Похорони В’ячеслава Чорновола в Києві зібрали до 200 тис. людей. 

Цитати В’ячеслава Чорновола

1. «Україна розпочинається з тебе».

2. «Хто мене вчив? Справжня журналістика – це все-таки від Бога. Я закінчив факультет журналістики, але така нас інтелектуальна вбогість вчила. Правда, були Матвій Шестопал, був Павло Федченко, які щось нам давали».

3. «Перебираючи в пам’яті тюремні роки, пригадую, як було важко у перші дні після першого арешту. Мене кинули в камеру до смертників. Хотіли відразу зламати. Але мене не можна було зламати, адже я вже тоді написав свої книги «Правосуддя чи рецидив терору» і «Лихо з розуму» – про те, як хтось ламавсь, а хтось вистояв».

4. На запитання: «Звідки Ви родом?», відповідав: «Я людина всієї України». Завжди вважав Україну однією цілісною державою.

«Немає в нас бандерівців та москалів, східних і західних. Всі ми – народ України»

5. «Пригадую демонстрацію 17 вересня 1989 року у Львові, коли, мабуть, близько 200 тисяч людей ішло від Порохової вежі до собору св. Юра, не зламавши ні однієї билинки. Ми всі тоді були просякнуті єдиною ідеєю. Зараз ті крила опустилися. Лідерів заїдають амбіції. Чи немає амбіційних людей в Америці, Франції, Німеччині, Великій Британії? Але там є чітко вироблена політична структура: людина знаходить своє місце, знаючи, що не всі можуть бути першими. У нас по-іншому. Але вірю – це мине. Україна прийде до єдності національно-демократичних сил».

6. Програвши президентські вибори 1991-го, сказав: «Програв не я. Програла Україна».

7. «Над Україною нависає зловісна двоголова тінь російського імперіалізму, який тільки й чекає остаточного колапсу нашого суспільства, щоб запустити хижі пазурі в живе тіло нашого народу» (1997).

8. «Допустити дві державні мови, або одну державну, а одну – офіційну – значить, зруйнувати державу. Я завжди наводжу в приклад євреїв, які відродили вже мертву мову і об’єдналися навколо неї»

9. «Якби мене запитали, чи жалкую я за тим, як склалося моє життя, про відсиджені 15 років, я б відповів: анітрохи. І якби довелося починати все спочатку та вибирати, я б обрав життя, яке прожив».

10. «Дай Боже нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося гірко любити її, втративши. Настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі».

Герої Небесної сотні – не звичайні люди, а обрані, бо відстояли найдорожче, що дав Господь людині, – життя ціною свого життя.
Читаючи про них у соцмережах, розумієш: це активні світлі люди. Вони своїм способом життя вже міняли світ на краще. Серед них були прекрасні сім’янини, доб­рі господарі, надійні годувальники, майстри – золоті руки, які вже збудували свої садиби, народили дітей і понад усе любили Україну.
Красиві мужчини в розквіті сил часто лишали рідних і коханих та їхали на заробітки в Європу, але завжди поверталися, бо знали, що країни, кращої за Батьківщину, немає. За неї й вийшли на Майдан.
А юнаки Небесної сотні (наймолодшому 17 років) – це мрійники, інтелектуали, що активно листувалися в соцмережах з усім світом, бували за кордоном, любили мандрувати Україною й мали реальні проекти та плани вже на сьогодні, вже нині.

Назва «Небесна Сотня»

Уперше Небесною сотнею полеглих учасників акцій протесту назвала поетеса Тетяна Домашенко у вірші «Небесна сотня воїнів Майдану», який вона написала 21 лютого 2014 року.

Гімн «Небесної Сотні»

Під час прощання із загиблими зі сцени Майдану 21 лютого 2014 року звучала жалобна пісня «Пливе кача…», що стала неофіційним гімном «Небесної Сотні»

День Героїв Небесної Сотні

Пам’ятний День Героїв Небесної Сотні встановлено указом Президента України Петра Порошенка № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» від 11 лютого 2015 року «з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України».

Присудження звань Герой України

24 лютого 2014 народні Верховна рада України прийняла постанову № 4213 «Про вшанування учасників збройних конфліктів під час мирних акцій протесту». Документ доручав наступному Президентові України присвоїти звання «Герой України» полеглим під час збройних конфліктів упродовж листопада 2013 р. — лютого 2014 р. в Україні. Авторами законопроекту виступили депутати від партії ВО «Свобода» Ірина Фаріон, Ігор Сабій та Анатолій Вітів. Проект підтримали 342 депутати, серед яких були й депутати від опозиційних до сил Майдану партій.

3 березня до Закону були внесені зміни, що передбачали нагородження також і смертельно поранених на Майдані, на думку автора проекту, депутата від партії «Батьківщина» Віталія Немілостівого, через те, що з моменту прийняття попередньою постанови ще кілька важко поранених померли в лікарнях. За відповідне рішення проголосували 255 нардепів.

Виконувач обов’язків президента О. Турчинов не міг видати указ про нагородження, оскільки згідно зі статтею 112 Конституції України виконувач обов’язків Президента України не має повноважень нагороджувати державними нагородами.

Хоча наступного Президента України — Петра Порошенка, було інавгуровано 7 червня 2014, впродовж більш ніж 5 місяців, постанова Верховної Ради України залишалася президентом не виконаною. Ця обставина викликала обурення громадськості під час покладання Петром Порошенком квітів до пам’ятного хресту загиблим на вулиці Інститутській вранці 21 листопада з нагоди річниці від початку Революції гідності.

Цього ж дня Петро Порошенко підписав указ № 890, згідно з яким «За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності» звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) було присуджено 99 особам. 20 лютого 2015 року звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) було присвоєно ще 5 особам.

20 лютого 2015 року Петро Порошенко вручив 107 орденів «Золота Зірка» Героя України родичам загиблих під час Революції гідності та АТО.

 Назви вулиць і площ

Впродовж зими-весни 2014 року щонайменше 30 вулиць і площ у різних населених пунктах України були названі на честь Героїв Небесної Сотні. Площа Героїв Євромайдану в Тернополі (раніше — майдан Мистецтв) отримала нову назву 23 січня 2014 року, наступного дня після перших жертв зіткнень — Сергія Нігояна, Юрія Вербицького та Михайла Жизневського. Протягом лютого 2014 площі та вулиці Героїв Майдану з’явились у Вінниці, Дніпропетровську, Козятині, Кіровограді, Луцьку, Ніжині, Каневі, Олевську та Знам’янці.

20 листопада 2014 року Київська міська рада перейменувала відрізок вулиці Інститутської, де 20 лютого відбувалися розстріли учасників Майдану, на Алею Героїв Небесної Сотні.

В історії бурхливого XX ст. голодомор 1932-1933 років в Україні посідає особливе місце.

  Перший масовий голод, що розпочався відразу ж після закінчення громадянської війни та придушення української революції, охопив значну частину України: Запорізьку, Донецьку, Катеринославську, Миколаївську, Одеську губернії. Причини його лише частково мали об’єктивний характер – посуха 1921 р., економічні наслідки першої світової та громадянської воєн. Найголовнішими чинниками стали: крах сільськогосподарської практики тодішнього режиму, скорочення посівних площ у колишніх хліборобних районах внаслідок політики воєнного комунізму, директивні методи компартійного керівництва, яке розподіляло наявні продресурси на користь промислових центрів, передусім тих, що знаходилися поза межами України.

Голод 1932-33 років охопив ті ж самі регіони України, але цього разу його спричинили, насамперед, політичні чинники. Голодомор 1932-1933 рр. був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого більшовицькою владою терору голодом, тобто геноцидом.

    
Масове фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом було свідомим терористичним актом тоталітарної системи проти мирних людей, внаслідок чого зник не тільки численний прошарок заможних і незалежних від держави селян-підприємців, але й цілі покоління землеробського населення. Було підірвано соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність.

    Як писав відомий американський дослідник Голодомору Джеймс Мейс, «Примусова колективізація була трагедією для всього радянського селянства, та для українців то була особлива трагедія. Зважаючи на фактичне знищення міських еліт, вона означала ліквідацію їх як соціального організму й політичного фактору, приречення на становище, яке німці зазвичай називали naturvolk (“первісний народ”)».

  85 років минуло з тих часів. Вшануванню пам’яті невинних жертв того лиха у нашій  школі був приурочений  урок-реквієм, підготовлений та проведений   з вчителем історії.

   Учні відслідкували причини та наслідки голодомору, озвучили спогади очевидців цього лиха в Україні. Діти  та вчителі так перейнялися жахливими фактами голодомору, що відразу в усіх в очах забриніли сльози.

  Ми маємо пам’ятати це лихо задля майбутнього нашої держави, аби така трагедія не повторилась більше ніколи.

БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ

Джерела небезпеки

Комп'ютерні віруси і троянські програми

Трояни і віруси можуть бути приховані в безкоштовних, доступних для скачування з інтернету програмах або на піратських дисках.

Як це працює: ви запускаєте програму, і вона, використовуючи відому зловмисникові вразливість вашої операційної системи або іншої програми, захоплює контроль над комп'ютером. З цього моменту вірус чи троян безперешкодно володіє комп'ютером, доставляючи масу неприємностей виконуючи неочікувані для вас дії. Трояни при цьому щедро діляться вашою персональною та фінансовою інформацією зі своїм господарем, відправляючи її по інтернету.

Мережеві атаки

Мережева атака на ваш комп'ютер - це спроба знайти вразливі місця в його операційній системі й програмах, які можуть бути використані зловмисником для різних цілей, наприклад:

• виведення вашого комп’ютера з ладу;
• відключення його від інтернету (у випадку, якщо комп’ютер є сервером, що надає якийсь корисний інтернет-сервіс клієнтам, це може спричинити за собою репутаційні й фінансові втрати, якщо він не зможе надавати ці послуги)
• запуск на вашому комп'ютері шкідливої програми;
• крадіжка ваших даних;
• блокування ваших даних з метою здирництва;
• додавання вашого комп'ютера під шкідливий бот-нет.

І це далеко не повний перелік цілей зловмисників.

Як це працює: з комп'ютера зловмисника, чи зараженого спеціальним вірусом комп'ютера ще однієї жертви через інтернет або іншу мережу, проводиться спроба підключення до комп'ютера жертви за допомогою знайденої вразливості. Метою мережевої атаки може бути й сам пошук такої вразливості.

Соціальна інженерія

Методу заснованому на психологічних прийомах, який існує та ефективно використовується з самого початку розвитку комп'ютерних мереж, не загрожує зникнення. Він не пов'язаний безпосередньо з комп'ютерами: перші соціальні інженери взагалі займалися зломом телефонних мереж.

Як це працює: зловмисник намагається видати себе за того, кому ви довіряєте (банк, ваш друг, мама, брат або сестра, шкільний учитель), і виконати необхідні дії, які ви ніколи б не виконали на прохання чужої людини (перерахували гроші на картку, відкрили дивне вкладення в листі, тощо).

Список прийомів, придуманих хакерами в розрахунку на довіру користувачів, величезний. Вам можуть зателефонувати або надіслати листа від імені адміністрації сервісу з проханням вислати їм нібито загублений пароль або лист, що містить нешкідливий, на перший погляд файл. А насправді, в ньому прихований троян, на що й розраховують зловмисники: вашу цікавість і відкриття, а отже й запуск програми.

Фішингові сайти та розсилки

Шахрайські сайти та листи електронної пошти, своїм дизайном і змістом мімікрують під відомі організації, що користуються авторитетом і довірою.

Як це працює: нічого не підозрюючи клієнт банку вводить пін-код кредитної картки на сторінці банку, посилання на яку надіслано поштою нібито самим банком. Ця сторінка виглядає точнісінько так, як і раніше, коли ви неодноразово відвідували її. Але якщо уважно придивитись до адреси посилання, то можна помітити зайву літеру в назві банку.

«Соціальний ексгібіціонізм»

Ви любите у статусі профілю Facebook повідомляти друзям про свої плани та місце перебування? Круто поділитися такою радістю: «завтра на цілий місяць відлітаємо всією сім'єю на Гоа! Вау!..» Що ж, комусь же потрібно буде стежити за вашою квартирою поки ви відсутні. Наприклад, квартирним злодіям, які разом із друзями, із захопленням стежать за вашими пригодами та новими повідомленнями у Facebook. Водночас, вони і «поприбирають» в квартирі, й «мотлох» повиносять всякий..

Причини проблеми

За статистикою більшість авіакатастроф відбуваються внаслідок так званого «людського фактора», а не збою техніки. «Людський фактор» - це, іншими словами, помилки пілотів та авіадиспетчерів. У комп’ютерному світі все так само: як правило причини проблем, які виникають не в технологічних аспектах Інтернету, а в психології самих користувачів.

Недооцінка небезпеки

Кому може знадобитися наш жалюгідний персональний комп'ютер, на якому ми дивимося фільми і «лазимо» в інтернеті? Кому ми взагалі цікаві зі своїм абсолютно звичайним профілем соцмережі? Та таких як ми – мільйони!

Але ви просто не про все знаєте. Ви не можете передбачити абсолютно всі шляхи потенційного використання зловмисниками інформації про вас в своїх корисних цілях! Не уявляєте, де може бути використана ваша інформація та наслідки такого використання для вас.

Ваш комп'ютер сам по собі дійсно не потрібен нікому. Але як одна з тисяч осередків шкідливої бот-мережі він слугуватиме зловмиснику. Тому інтернет-шахрай з радістю його туди додасть.

Безпечність

Виконання сумнівних інструкцій або прохань з неперевірених листів від знайомих, натискання підтверджувальних кнопок у вікнах, які випливають та повідомлення, які нам не дуже зрозумілі ( швидше б вони закрилися і не заважали дивитися на картинки кошенят!) – це найкоротший шлях до проблем в інтернеті. Ми пильні й обережні, потрапивши увечері до незнайомого району. Так що ж заважає нас повністю втрачати пильність у невідомих закутках інтернету?

Прості паролі та їх повторне використання

Часто користувачі, яким набридло весь час вводити довгі та складні паролі до банк-клієнту або в соцмережах, змінюють їх на свою дату народження, телефон чи щось типу «password123». Деякі йдуть ще далі, встановлюючи однаковий пароль на всі свої інтернет-акаунти. Але встановлення простого пароля настільки нерозумно, як і купівля замку для вхідних дверей квартири, до якого існує всього десять варіантів ключів. Квартирному злодієві, для якого це як хобі, не складно буде роздобути всі десять і, за хвилину перепробувати їх на Вашому замку. Так само сучасні комп'ютери здатні вгадати Ваш пароль, перебравши мільйони різних комбінацій та символів за лічені секунди. Що ж стосується використання єдиного пароля для всіх своїх інтернет-акаунтів, то потрібно пам'ятати одну просту річ: брелок – це чудова штука, яка дозволяє загубити всі ключі одночасно.

Нехтування здоровим глуздом

Вам прийшов лист від незнайомого африканського принца, який у безвихідній і терміновій ситуації просить допомогти вивести з країни кошти його королівської родини у зв'язку з початком народних хвилювань? Вас чекає скромна винагорода у розмірі однієї двадцятої всіх виведених з його бідної африканської країни багатств, які протягом багатьох років крав його деспотичний татусь-диктатор. Вам потрібно тільки допомогти з перекладом і сплатити деякі мита в розмірі всього кілька сотень євро. Якщо для вас цей сценарій здається цілком реальним, то це і називається зневагою здоровим глуздом з вашого боку.

Відсутність антивірусної програми і брандмауера

Якщо для вас у сучасному світі наявність антивірусу та брандмауера при роботі з комп'ютером не є чимось обов'язковим, то ви – потенційний клієнт різного роду зловмисників і вірусів. Це все одно, що відключити домофон під’їзду, позбутися вхідних дверей у свою квартиру, а вашу вівчарку, яка одночасно була другом та сторожем вашої оселі відправити на дачу.

Що робити та як бути?

Власне, що робити, щоб не стати жертвою комп'ютерних вірусів і різного роду інтернет-шахраїв, можна зрозуміти з прочитаних попередніх абзаців. Але ще раз підсумуємо:

1. Завжди будьте уважні в інтернеті. Не довіряйте листам і сайтам, невідомого автора. Якщо у вас є хоч якісь сумніви в їх достовірності – краще відмовитись від операції. Пам'ятайте, що адресу відправника електронного листа дуже легко підробити. Краще зателефонувати знайомому (від імені якого надіслано лист), переконавшись особисто у потребі допомоги.
2. Не відкривайте ніякі підозрілі посилання. Пам'ятайте, що реальні посилання та те, що ви бачите на екрані, можуть різнитися. Ідентичність посилання та її відображення на веб-сторінці дуже легко перевірити.
3. Завжди перевіряйте правильність адреси веб-сайтів, на яких ви виконуєте якісь фінансові операції або вводите конфіденційну інформацію. Часто шахрайські (фішингові) сайти мають адреси дуже схожі на адреси реальних веб-сайтів, але відрізняються, наприклад, однією літерою.
4. Банки та сервіси електронної пошти не будуть починатись з http – тільки https! (протокол шифрування переданих і отриманих даних).
5. Завжди встановлюйте антивірусну програму і фаєрвол, своєчасно оновлюючи антивірусні бази.
6. Десять разів подумайте, перш ніж опублікувати в соцмережах будь-яку інформацію про себе та свої плани. Завдяки роботі сучасних пошукових систем типу Google ви більше ніколи не зможете її звідти вилучити.
7. Не лінуйтеся заводити складні паролі (щонайменше 8 символів, де є як маленькі, так і великі літери) і не призначайте один і той же пароль для всіх Ваших облікових записів.
8. Своєчасно оновлюйте Операційну Систему і софт.

Корисні посилання

http://www.kaspersky.ua/internet-security-center/internet-safety/ 

https://habrahabr.ru/company/mailru/blog/252091/ 

http://softuhitel.com/bezopasnost-v-internete/ 

http://azbez.com/safety/internet 

http://www.trendmicro.com.ru/home/internet-safety-for-kids/quick-tips/ 

https://yandex.ru/support/common/security/security-intro.xml 

https://help.mail.ru/mail-help/security/internet

Голодомор 1932-1933 рр

В історії бурхливого XX ст. голодомор 1932-1933 років в Україні посідає особливе місце.

  Перший масовий голод, що розпочався відразу ж після закінчення громадянської війни та придушення української революції, охопив значну частину України: Запорізьку, Донецьку, Катеринославську, Миколаївську, Одеську губернії. Причини його лише частково мали об’єктивний характер – посуха 1921 р., економічні наслідки першої світової та громадянської воєн. Найголовнішими чинниками стали: крах сільськогосподарської практики тодішнього режиму, скорочення посівних площ у колишніх хліборобних районах внаслідок політики воєнного комунізму, директивні методи компартійного керівництва, яке розподіляло наявні продресурси на користь промислових центрів, передусім тих, що знаходилися поза межами України.

Голод 1932-33 років охопив ті ж самі регіони України, але цього разу його спричинили, насамперед, політичні чинники. Голодомор 1932-1933 рр. був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого більшовицькою владою терору голодом, тобто геноцидом.

    
Масове фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом було свідомим терористичним актом тоталітарної системи проти мирних людей, внаслідок чого зник не тільки численний прошарок заможних і незалежних від держави селян-підприємців, але й цілі покоління землеробського населення. Було підірвано соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність.

    Як писав відомий американський дослідник Голодомору Джеймс Мейс, «Примусова колективізація була трагедією для всього радянського селянства, та для українців то була особлива трагедія. Зважаючи на фактичне знищення міських еліт, вона означала ліквідацію їх як соціального організму й політичного фактору, приречення на становище, яке німці зазвичай називали naturvolk (“первісний народ”)».

  85 років минуло з тих часів. Вшануванню пам’яті невинних жертв того лиха у нашій  школі був приурочений  урок-реквієм, підготовлений та проведений учнями 10-А та 6-А класів  з вчителем історії Марченко Жанною Володимирівною.

   Учні відслідкували причини та наслідки голодомору, озвучили спогади очевидців цього лиха в Україні, а також у місті Бровари. Діти  та вчителі так перейнялися жахливими фактами голодомору, що відразу в усіх в очах забриніли сльози.

  Ми маємо пам’ятати це лихо задля майбутнього нашої держави, аби така трагедія не повторилась більше ніколи.

  Запаліть свічку пам’яті в суботу 25 листопада і вшануйте всіх померлих від голоду!!!!

Гітлерівці вбивали євреїв і до Бабиного Яру. Проте саме Київ став першим у Європі містом, де знищили всю єврейську громаду.

За десять днів перед цим, 19 вересня 1941 року, до Києва увійшли війська 6-ї німецької армії під командуванням генерал-фельдмаршала фон Рейхенау. Вони рухалися в напрямку Хрещатика двома колонами – вулицями Кирилівською та Великою Васильківською.

Одразу над євреями згустилися хмари: окупанти брутально чіплялися до них на вулицях, декого вбили.

Ніхто з киян ще не знав, що двома місяцями раніше, в липні, рейхсмаршал Ґерінґ видав директиву про розроблення заходів щодо "остаточного вирішення єврейського питання в Європі". Йшлося про поголовне винищення єврейського народу. Нікому також не спадало на думку, що саме Києву доведеться першим випробувати на собі оте "вирішення".

Вибухи на Хрещатику 24 вересня, влаштовані радянською диверсійною групою В. Карташова, нацисти приписали євреям. Це і стало формальним приводом для масових розстрілів – але аж ніяк не справжньою причиною.

Перші вибухи почалися 24 вересня на Хрещатику. І першим вилетів у повітря наріжний будинок (ліворуч), де містився універмаг "Дитячий світ"

Згодом на слідстві справу пояснив заступник начальника поліції безпеки міста Києва В. Ебелінг: "За наказом рейхсфюрера Гіммлера одразу після захоплення Києва всі євреї мають бути розстріляні". Отже, не було би злощасних вибухів, причепилися до чогось іншого.

26 вересня окупаційна влада влаштувала нараду, розглянувши заходи з "остаточного вирішення". Визначили місце знищення євреїв – Бабин Яр. Його території вистачить для десятків тисяч трупів, адже має довжину 2,5 кілометрів при глибині до 50 метрів.

Червоним (вгорі справа) позначене місце збору євреїв вранці 29 вересня - ріг вулиць Мельникова і Дегтярівської. Далі вулицею Мельникова люди йшли до Бабиного Яру

Врахували наявність залізничної станції Київ-Лук’янівка неподалік яру – на розі сучасних вулиць Дегтярівської та Якіра. Отже, можна вдавати, ніби євреїв збиратимуть для перевезення в безпечні місця.

На тій нараді призначили розстрільну команду, окреслили район, який оточить поліція, і визначили кількість киян для сортування речей, грошей, коштовностей, вилучених у жертв перед смертю.

Оголошення з наказом всім євреям зібратися вранці 29 вересня "при вул. Мельника – Доктерівський" склали трьома мовами – українською, російською та німецькою. Для чого з’явитися, не пояснили. Але хто не прийде – смерть.

Український текст писала людина, не надто обізнана в київській топоніміці. Адже вулиці Доктерівської в місті не було (малася на увазі Дегтярівська). Помилково подано назву й другої вулиці. Іноді її справді писали "Мельника", проте офіційна назва – Мельникова.

Оголошення, які повісили на стінах будинків, парканах, телеграфних опорах по всьому місту 28 вересня

Надрукували понад 2 тисячі листівок, які 28 вересня розклеїли по всьому місту. Водночас розпустили чутки, ніби євреїв "евакуйовуватимуть" – імовірно, до Палестини. У понеділок 29 вересня десятки тисяч людей почали збиратися біля призначеного місця.

Письменник Анатолій Кузнєцов описав усе, що бачив на власні очі, в романі-документі "Бабин Яр". Радянська цензура порізала текст чи не вдвічі, бо не хотіла правди

Зі своїх помешкань "вони виходили ще затемна, – свідчив у романі-документі "Бабин Яр" письменник Анатолій Кузнєцов, тоді 12-річний мешканець Куренівки, – щоб опинитися раніше біля потягу і зайняти місця. З дітьми, що ревуть, зі старими і хворими… Перехоплені мотузками клумаки, обдерті фанерні валізи, залатані кошики, скриньки з теслярськими інструментами. Бабусі несли, перекинувши через шию, наче гігантські намиста, плетениці цибулі – запас провізії на дорогу".

Нескінчений людський потік складався з жінок, малюків, підлітків, старих, інвалідів на возиках, а також немічних, які не могли самі пересуватися – їх несли на ношах. Натомість чоловіки призовного віку були на фронті.

Опинившись у районі, оточеному колючим дротом і поліцією, люди втрачали можливість повернути назад – пастка зачинилася. І навіть коли, просуваючись далі вперед, вони чули гавкіт собак і постріли, порятунку вже не було. "Дорога смерті" починалася від рогу сучасних вулиць Мельникова та Дорогожицької.

29 вересня нацисти розстріляли близько 22 тисяч євреїв. Інших, кого не встигли знищити, запхали на ніч до гаражів танкоремонтного господарства по вулиці Лагерній. Наступного дня їх вбили в Бабиному Яру.

Речі загиблих відвезли на склад, що містився у школі по вулиці Некрасовській, 4. Нацисти передали їх "фольксдойче". Такий от секенд хенд на крові…

Пам'ятний знак на початку "дороги смерті", встановлений на розі вулиць Мельникова і Дорогожицької

Чимало євреїв не пішли до Бабиного Яру, переховуючись у знайомих. На початку жовтня окупанти влаштували масовий обхід квартир. Виявлених євреїв звозили до тих само гаражів, відтак вантажівками доправляли до Бабиного Яру і вбивали.

Станом на 12 жовтня, за звітами катів, кількість жертв перевищила 51 тисячу. Конвеєр смерті тривав. 14 жовтня автоматні черги знову охопили Бабин Яр – тепер знищили 308 євреїв з числа пацієнтів психоневрологічної лікарні ім. Павлова.

Хлопчик, який читає оголошення "Наказується всім жидам міста Києва...", - це пам'ятник трагічним подіям вересня 1941-го, але водночас і самому Анатолію Кузнєцову, який не дав стерти пам'ять про Бабин Яр

Перша хвиля розстрілів, розпочата 29 вересня, тривала безперервно півтора місяці – до середини листопада 1941-го.

Нищення євреїв виявилося початком інших масових убивств. Далі в Бабиному Яру протягом двох років знищили людей різного етнічного походження і віку. Загалом у тій жахливій місцині знайшли свою смерть понад 100 тисяч людей.

Але були люди, які ризикуючи власним життям, а також життям членів своїх родин, переховували в себе євреїв. Це – українці, поляки, білоруси, татари, росіяни, вірмени, греки та німці. Почесне звання "Праведник Бабиного Яру" отримали понад півтисячі людей.

День

Матері

Прийшов Новий навчальний рік

Такими словами розпочалася урочиста лінійка в рідній школі. Ранок першого вересневого дня знову наповнився мелодійними звуками шкільного дзвоника.  Особливим став він для маленьких першокласників, які, тримаючись за батьківську руку, вперше ступили на незвіданий шлях.Знову школа розквітла від дитячого щебету, від юнацьких усмішок та чарівної хуртовини осінніх квітів. 

     Всі присутні вшанували  державні символи,  згадали загиблих героїв, захисників Батьківщини.  Говорили про УКРАЇНУ, про її  НЕЗАЛЕЖНІСТЬ.

       Ведучі побажали учням гарних оцінок, а вчителям - сумлінних та допитливих учнів.

   Благослови нас, добрий Боже,

Благослови, Пречиста Мати,

Хай ваша ласка нам поможе

Навчальний рік щасливо розпочати

" Збирай кришки на протези для воїнів " - благодійна акція під таким гаслом проходить в Україні .Учні НВК № 4 теж приєдналися до цієї акції . У перший же день учні зібрали повний контейнер . Потім приносили кришечки з дому .